Недригайлівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області інформує
Відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 щороку 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці, в Україні відзначається День охорони праці.
Враховуючи, що 24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України доводим до уваги роботодавців розроблені Державною службою України з питань праці рекомендації з питань підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, направлених на збереження життя та здоров`я під час виконання своїх професійних обов`язків, дотримання вимог охорони праці.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВОЄННИХ (БОЙОВИХ) ДІЙ
Рекомендації для роботодавців щодо організації виконання робіт підвищеної небезпеки під час воєнних (бойових) дій
Під час виконання робіт з небезпечними та шкідливими виробничими чинниками, або робіт, пов’язаних з підвищеним виробничим ризиком, нормативно-правовими актами з охорони праці передбачено вжиття організаційно-технічних заходів щодо безпеки праці.
Роботи підвищеної небезпеки стосовно їх організації поділяються на такі, що виконуються: за нарядом-допуском, за розпорядженням та в порядку поточної експлуатації.
Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт підвищеної небезпеки, є:
затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації;
підготовка робочих місць;
допуск до роботи;
нагляд під час виконання робіт;
переведення на інше робоче місце;
оформлення перерв в роботі та її закінчення.
Нормативно-правові акти з охорони праці, що застосовуються у більшості сфер економіки, передбачають такі положення.
У виняткових випадках короткочасні роботи, що не терплять зволікань, з усунення несправностей устаткування, які можуть призвести до аварії, допускається виконувати без наряду – за розпорядженням.
У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без оформлення наряду, але обов’язково під безпосереднім наглядом керівника підрозділу або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього підрозділу.
У разі виникнення необхідності ліквідації/локалізації аварії на території підприємства (об’єкта), що можуть призвести до негайної та/або потенційної загрози для життя та здоров’я людей, які виникли внаслідок воєнних (бойових) дій, роботи з ліквідації аварій дозволяється виконувати без оформлення наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки тільки до моменту усунення прямої загрози життю людей і руйнування обладнання.
Порядок взаємодії та дій персоналу під час ліквідації аварії регламентовано оперативною частиною Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій підприємств.
Зважаючи на зазначене, виконання робіт під час воєнних (бойових) дій можуть бути прирівняні до робіт в аварійних ситуаціях, виконання яких в таких умовах не потребує застосування організаційних заходів. Це можна віднести до прийнятного ризику, так як вони виконуються за розробленими планами ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС). Такі роботи дозволяється виконувати лише за умови обов’язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого впливу шкідливих і небезпечних факторів.
Ці заходи – це комплекс рішень, спрямованих на забезпечення захисту працівників від небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання в особливий період
Також кожному підприємстві повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі – ПЛАС).
Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків.
Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об’єктів, для яких розробляється ПЛАС, визначається і затверджується власником (керівником) підприємства.
ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.
Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:
збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;
поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;
координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.
Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (далі – ВК).
У ПЛАС повинно бути визначене місце розташування штабу, в т.ч. резервне.
У ПЛАС повинні бути визначені посадові особи, які виконують функції ВК.
На підприємстві повинен бути розроблений порядок на планові або позапланові відключення засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, відмова яких може призвести до зупинення виробничого процесу з важкими економічними наслідками, блокування випуску продукції, шкідливого впливу на навколишнє середовище, а також до порушення вимог чинних нормативно-правових актів.
Це стосується як мирного часу так і воєнного стану.
Аналіз небезпеки підприємства (об’єкта) проводиться на основі докладного розгляду його стану згідно з вимогами нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на ньому та аналогічних підприємствах (об’єктах).
Під час аналізу небезпеки підприємства (об’єкта) потрібно визначити всі можливі аварійні ситуації і аварії, в тому числі й малоймовірні, з катастрофічними наслідками, які можуть виникати на підприємстві, розглянути сценарії їхнього розвитку і оцінити наслідки.
Виявлення можливостей і умов виникнення аварій має виконуватись на основі аналізу особливостей роботи як окремого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їх групи (технологічних блоків), а також з урахуванням небезпечних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві.
Для виявлених потенційно небезпечних об’єктів потрібно прогнозувати сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек. Сценарій має починатися з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю й виникнення аварії.
При цьому слід враховувати параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, які можливі при настанні й розвитку аварії.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТА ЗДОРОВ’Я НА РОБОТІ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОГО УСТАТКОВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННИХ (БОЙОВИХ) ДІЙ
З метою створення безпечних і безаварійних умов праці у суб’єктів господарювання під час експлуатації вантажопідіймального устатковання та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві в умовах воєнного стану в Україні, Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи:
1. Заборонити експлуатацію та виконання робіт підвищеної небезпеки у регіонах, що розташовані безпосередньо у зонах ведення воєнних (бойових) дій та на незначній відстані від них.
2. Перед проведенням робіт підвищеної небезпеки роботодавцям, спільно з представниками відповідних структурних підрозділів МВС, ДСНС, територіальної оборони організувати перевірку території підприємства та прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших підозрілих предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам підприємства (особливо у зонах прилеглих до ведення воєнних (бойових) дій).
3. Перед проведенням робіт організувати позапланові інструктажі з питань охорони праці працівників щодо дій посадових осіб та виробничого персоналу суб’єктів господарювання у разі початку воєнних (бойових) дій (артилерійські обстріли, бомбардування тощо).
4. Розробити плани евакуації персоналу перед початком та під час воєнних (бойових) дій та плани ліквідації аварійних ситуацій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих.
5. Забезпечити належний моніторинг за технічним станом обладнання, яке планується використовувати під час експлуатації:
5.1. Заборонити використання несправного обладнання;
5.2. Забезпечити ефективну роботу технічних служб, обслуговування та ремонт вантажопідіймального устатковання та попередження випадків виробничого травматизму.
6. Організувати проведення робіт підвищеної небезпеки виключно у денний час, а у разі виконання робіт з штучним освітленням – із забезпеченням світломаскування.
7. Доставку, транспортування та ручне перенесення обладнання, устатковання та інших матеріалів до місця безпосереднього виконання робіт, потрібно здійснювати відповідно до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені усі працівники, які будуть виконувати зазначені роботи.
8. Вжити заходів щодо створення належних і безпечних умов праці, особливо в місцях концентрації працівників і устатковання, розташованих на значній відстані від населених пунктів, шляхом забезпечення у разі потреби надання працівникам невідкладної медичної допомоги та створення пунктів обігріву (за необхідності).
9. Для організації оперативної комунікації між працівниками, негайного інформування їх у разі створення небезпечної для їх життя та здоров’я ситуації, забезпечити їх засобами зв’язку.
10. З метою мінімізації часу перебування працівників на відкритому просторі, особливо в зонах прилеглих до ведення воєнних (бойових) дій, заборонити виконання складних та/або довготривалих робіт.
11. Суб’єктам господарювання, що забезпечували технічне обслуговування ліфтів у житлових будинках та які на період воєнного стану не в змозі виконувати такі роботи, повідомити власників ліфтів, управителів житлових будинків про тимчасову зупинку обслуговування. У такому випадку поінформувати мешканців будинків про зупинку роботи ліфтів на період воєнного стану.
12. Власникам баштових кранів, що змонтовані поблизу житлових кварталів на об’єктах будівництва, рекомендовано:
– вживати відповідних заходів щодо своєчасного проведення на кранах регламентних робіт та недопущення до них сторонніх осіб. У разі неможливості проведення регламентних робіт або ризику влучення в них снарядів або впливу вибухової хвилі, провести демонтаж таких кранів;
– вжити заходів, спрямованих на попередження руйнування чи падіння таких кранів (встановлення всіх штатних протиугінних захватів, закріплення тупикових упорів та додаткових упорів на рейкових коліях, переведення висотних кранів у „флюгерний” режим тощо).
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТА ЗДОРОВ‘Я НА РОБОТІ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ВОЄННИХ (БОЙОВИХ) ДІЙ
З метою створення безпечних і безаварійних умов праці у суб’єктів господарювання сільського господарства та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві під час проведення весняно-польових робіт в умовах воєнних (бойових) дій в Україні, Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи:
1. Заборонити проведення сільськогосподарських весняно-польових робіт у регіонах, що розташовані безпосередньо у зонах ведення бойових дій та на незначній відстані від них.
2. Перед проведенням весняно-польових робіт роботодавцям, спільно з представниками відповідних структурних підрозділів МВС та ДСНС, організувати перевірку сільськогосподарських угідь та прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам сільського господарства (особливо у зонах прилеглих до ведення бойових дій);
3. Перед проведенням весняно-польових робіт організувати позапланові інструктажі з питань охорони праці працівників щодо дій посадових осіб та виробничого персоналу суб’єктів господарювання у разі початку бойових дій (артилерійські обстріли, бомбардування тощо).
4. Розробити плани евакуації персоналу перед початком та під час проведення бойових дій та плани ліквідації аварійних ситуацій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих.
5. Забезпечити належний моніторинг за технічнимстаном сільськогосподарських машин, які планується використовувати під час посівної кампанії, у тому числі:
5.1. Заборонити використання несправної техніки, у тому числі з відсутністю електростартерного запуску двигуна;
5.2. З метою забезпечення безаварійної роботи машин, механізмів, устаткування та попередження випадків виробничого травматизму роботодавцям необхідно організувати ефективну роботу служб технічного контролю, обслуговування та ремонту техніки.
6. Організувати проведення польових робіт в умовах достатньої видимості, виключно у денний час.
7. Доставку, транспортування та ручне перенесення обладнання, устаткування, добрив та інших матеріалів до місця безпосереднього виконання робіт, потрібно здійснювати у відповідності до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені усі працівники, які будуть виконувати зазначені роботи;
8. Вжити заходів щодо створення належних і безпечних умов праці, особливо в місцях концентрації працівників і устаткування, розташованих на значній відстані від населених пунктів, шляхом забезпечення у разі потреби надання працівникам невідкладної медичної допомоги в польових умовах та створення пунктів обігріву (за необхідності).
9. Для організації оперативної комунікації між працівниками у полі та негайного інформування їх у разі створення небезпечної для їх життя та здоров’я ситуації, забезпечити машиністів тракторних бригад засобами зв’язку.
10. Забезпечити працівників, задіяних у виконанні весняно-польових робіт відповідним спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
11. З метою мінімізації часу перебування працівників на відкритому просторі, особливо в зонах прилеглих до ведення бойових дій, заборонити виконання складних та/або довготривалих ремонтних робіт машин, механізмів, обладнання в польових умовах.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНИХ ТА БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ
Рекомендації для роботодавців щодо забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які функціонують та надають соціальні послуги в умовах воєнних (бойових) дій
З метою забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання соціальної сфери і торгівлі та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків з працівниками під час виробничої діяльності суб’єктів, у тому числі державної форми власності, що забезпечують та надають соціальні послуги в умовах воєнного стану в Україні, а також для створення належних умов ефективного функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи:
1. Керівникам суб’єктів господарювання, установ, організацій державної форми власності, що на період дії воєнного стану дозволили працівникам виконання посадових обов’язків за межами адміністративної будівлі, а також роботодавцям, що не здійснюють та не планують найближчим часом виконання роботи у межах підприємства, негайно (або за можливості) забезпечити відключення газовикористовувального обладнання, усіх електричних, нагрівальних та інших приладів, устаткування та обладнання, не задіяного у забезпеченні функціонування підприємства, охоронних та інших функцій у сфері безпеки, що може створювати певний ризик у період дії воєнного стану.
2. Суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу на період воєнного стану необхідно забезпечити відключення газовикористовувального обладнання, а також зовнішньої та внутрішньої реклами, вивісок, екранів, табло, моніторів, підсвічування вікон та інших ілюмінацій, що не використовуються у технологічному процесі виробництва, охорони та інших функцій у сфері безпеки.
3. У зв’язку з функціонуванням в умовах воєнного стану державних установ, а також закладів з надання соціальних послуг, у тому числі у містах (або районах) проведення бойових дій, керівникам закладів забезпечити безпеку працівників та відвідувачів шляхом утримання вільними евакуаційних шляхів і виходів з будівель, де знаходяться і працюють люди, а також організувати інформування щодо дій персоналу у разі створення небезпек та загроз для життя та здоров’я людей.
4. Розробити плани евакуації для працівників та відвідувачів до бомбосховищ у разі оголошення повітряної тривоги, артилерійських обстрілів і бомбардування, а також дії персоналу перед початком та під час проведення бойових дій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих та відвідувачів.
5. Працівникам, які виконують роботу у межах адміністративної будівлі підприємства чи установи, організувати і провести, у тому числі, в онлайн режимі, позаплановий інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі аварії та/або оголошення повітряної тривоги.
6. З метою запобігання травмування працівників на робочих місцях забезпечити закріплення рухомих елементів меблі, стелажів та інших предметів, що створюють ризик виникнення нещасних випадків під час бойових дій.
7. Доставку кореспонденції, майна, речей, товарів тощо до місць призначення (безпосередньо постачальником та/або продавцем) потрібно здійснювати відповідно до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені працівники.
8. Перед відновленням функціонування установ, організацій, закладів та суб’єктів господарювання, які розташовані у межах, де проводились бойові дії, обов’язково перевірити відповідність вимогам безпеки електричного та газовикористовувального обладнання, електромереж, відсутність на робочих місцях пошкоджень вікон, скляних дверей, стелажів, елементів меблів та наявність підозрілих предметів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам.
ФОНД ВИПЛАТИВ ПІВ МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ ДЕКРЕТНИХ ДОПОМОГ ЗА ЧАС ВІЙНИ
Допомога по вагітності та пологах виплачується Фондом соціального страхування України попри воєнний стан, евакуацію працівниці, неможливість формування роботодавцем заяви та навіть у разі виходу у декрет після призупинення дії трудового договору на час війни.
За два місяці воєнного стану Фонд перерахував на декретні допомоги 465,9 мільйона гривень – виплати отримали 11,7 тисяч українок. У середньому для кожної з них ФССУ профінансував близько 40 тис. гривень допомоги.
Ми адаптували наші порядки здійснення виплат під потреби воєнного стану та фінансуємо допомоги вагітним українкам напряму на особисту банківську картку, якщо роботодавець не має можливості оформити заяву у зв’язку з бойовими діями.
Також отримання декретної допомоги від Фонду соціального страхування України залишається правом працівниці, навіть у разі призупинення з нею трудового договору.
Нагадаємо, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2136 в умовах воєнного часу українські роботодавці можуть призупинити дію трудового договору зі своїми працівниками. У такому випадку право на оплату лікарняних втрачається, оскільки відсутній факт втрати заробітку через хворобу або травму. Однак навіть у період воєнного стану і під час призупинення дії договору роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами, а також не може звільнити її під час такої відпустки. Тож допомоги по вагітності та пологах є важливим виключенням – ФССУ профінансує їх незалежно від призупинення дії договору.
Для отримання консультацій або виплат застраховані особи можуть звернутись у відділення Фонду: https://docs.google.com/document/d/1WOc3xhgnrqRwYaoLd3AT1m1jKsY-rLrFSGaHv9z4Gn4
Слідкувати за станом оплати лікарняних працівники можуть онлайн у телеграм-каналі Фонду https://t.me/socialfund за тегами #фінансування_оперативно та #фінансування_страхувальників.
Як отримати допомоги напряму від Фонду: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/981104.
