Як отримати довідку про те, що громадянин не є членом особистого селянського господарства.
Останнім часом багато громадян, які намагаються стати на облік до центру зайнятості як шукаючі роботу, звертаються до сільської ради за довідкою про те, що вони не являються членами особистого селянського господарства. У зв’язку з вимогою про надання таких довідок у людей виникає багато питань щодо того, хто саме являється членом селянського особистого господарства, чи є якийсь встановлений порядок реєстрації членства у селянському особистому господарстві, чи достатньо самого факту прописки для того, щоб людина вважалася членом особистого селянського господарства.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про особисте селянське господарство” №742-ІV від 15 травня 2003 р. особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Таким чином, вбачається, що ОСГ (особисте селянське господарство) – це проведення господарської діяльності без створення юридичної особи. Тобто, це може бути як одна фізична особа, так і кілька фізичних осіб, що пов’язані сімейними або родинними відносинами, а також спільним проживанням. І, увага, мають земельну ділянку з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.
Якогось певного порядку реєстрації ОСГ чинним законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї ) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням — для ведення особистого селянського господарства – то вона вважається членом особистого селянського господарства.
Але потрібно враховувати наступні обставини. Хоча окремого порядку реєстрації ОСГ не передбачено, проте з метою встановлення кількості особистих селянських господарств та їхніх основних характеристик наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.04.2017 № 572 затверджено Порядок обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами. (далі Порядок)
Згідно Порядку облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні та міські ради за такими формами первинної облікової документації: формою № 1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” (далі – форма № 1) та формою № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень” (далі – форма № 3), які затверджуються Державною службою статистики України.
Вищевказаним порядком встановлено, що у разі ведення ОСГ для його обліку у формах №1, №4 та №5 зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. Також вказуються назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою, а також прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство. Якщо ведення ОСГ припинено, то зазначається дата закінчення цієї діяльності.
Якщо людина, що зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання заяви про її виключення з членів ОСГ до відповідної ради. Відповідно до пункту 2.3 Порядку обліку особистих селянських господарств у рядку «Відмітка про припинення ведення особистого селянського господарства» проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 Закону України «Про особисте селянське господарство». У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.
Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норма чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства.
Також колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства. Нагадаємо підстави припинення ведення ОСГ, які визначені ст. 11 Закону “Про особисте селянське господарство”. До зазначених підстав належать наступні: рішення членів ОСГ про припинення його діяльності; якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення; припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України. І важливо звернути увагу на наступну норму законодавства: члени особистого селянського господарства, які одночасно з веденням ОСГ працювали на умовах найму чи провадили вид діяльності, визначений ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» не менш як 26 календарних тижнів, мають право на реєстрацію в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і вони не повинні подавати довідку про вихід з ОСГ або про припинення його ведення, оскільки ведення ОСГ для них не є основною роботою.
